Опис досвіду

Розвиток творчих здібностей учнів засобами 
образотворчого мистецтва

Прогрес цивілізації значною мірою залежить від обдарованих людей. Ще Денні Дідро зазначав: «Країна, в якій усіх дітей навчатимуть малюванню, подібно письму, незабаром стане попереду всіх інших» [3].

Пріоритетними завданнями сучасної освіти є створення передумов для виховання особистості, здатної творчо мислити, самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на зміни в умовах докорінної перебудови всіх сфер життєдіяльності суспільства, здатної діяти, бути успішною та затребуваною, знаходити «своє місце» у швидкоплинних процесах та явищах сьогодення. На формування комплексу ключових, міжпредметних та предметних компетентностей, загальних та художніх здібностей учнів, універсальних якостей творчої особистості орієнтують також навчальні програми [5; 8].

У контексті такого пріоритетного підходу до виховання творчої особистості особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу, які мають забезпечувати духовно-творчий розвиток школярів. Завдання вчителя образотворчого мистецтва – розкрити й розвинути потенційні творчі здібності, закладені в кожній дитині від народження, незалежно від того, у якому напрямі ці здібності розвиватимуться, коли дитина подорослішає, зробити процес навчання результативним, вмотивованим, цікавим, працюючим на перспективу. Проте, тут у сучасній мистецькій педагогіці школи існують певні прогалини: репродуктивні види діяльності на уроках та у позакласній роботі, орієнтація та залучення до практичної творчої роботи лише обдарованих дітей, недостатня увага з боку педагога розвитку творчої уяви, фантазії, відпрацюванню навичок образотворчої діяльності дітей, значне переважання педагогічної складової уроку над мистецькою, відсутність чіткої системи змісту, форм, методів щодо роботи над розвитком творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва.

Актуальність проблеми «Розвиток творчих здібностей учнів засобами образотворчого мистецтва» зумовлена тим, що на даному етапі розвитку суспільства в епоху бурхливого науково-технічного прогресу, швидкого розвитку наукових знань та їх широкого застосування у повсякденному житті перед школою постає завдання формувати всебічно розвинену особистість з креативним мисленням, здатну до творчого розв’язання найрізноманітніших завдань сьогодення.

Об’єкт дослідження – процес творчого розвитку учнів на уроках та у позакласній роботі з образотворчого мистецтва в школі.

Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку творчих здібностей учнів засобами образотворчого мистецтва та методика організації і проведення уроків з образотворчого мистецтва

Практична значущість досвіду полягає у тому, що розроблено методичні поради щодо розвитку творчих здібностей учнів засобами образотворчого мистецтва; підібрано систему вправ, завдань, опорних карток, художніх технік, які можуть бути використані у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи як на уроках образотворчого мистецтва, так і в позакласній роботі.

Основна ідея досвіду полягає у відшуканні найдієвіших шляхів розвитку творчих здібностей учнів, їх самовираження, самореалізації, створення успішного творчого продукту, оригінальної творчої роботи.

Робота може бути цікавою як для вчителів-початківців так і для досвідчених педагогів у контексті вдосконалення професійної компетентності.

Дослідженням творчого розвитку особистості школяра присвячували свої праці як відомі педагоги так і психологи. Коменський Я., Песталоцці Й., Сухомлинський В. охарактеризували сенситивність дітей до творчості, зокрема, художньо-образної. Бех І., Виготський Л., Леонтьєв О. довели, що молодший шкільний вік є періодом найінтенсивнішого креативного становлення. Ананьєв Б., Брюсова Н., Шпікалова Т. визначили образотворче мистецтво як унікальний навчальний предмет, який надає учням багато можливостей для творчої самореалізації, розвитку образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, художнього сприйняття тощо. Вони наголошували на необхідності збагачення дитини цінними духовно-художніми враженнями, емоційності сприйняття навколишнього світу, розвитку її здібностей, творчій самореалізації.

Аналіз літературних джерел показав, що головною ознакою творчої особистості вважаються її творчі якості, тобто індивідуально-психологічні особливості людини, які відповідають вимогам творчої діяльності. Для творчої особистості характерні стійка спрямованість на творчість в органічній єдності з високим рівнем розвитку творчих якостей, що дозволяє їй досягти прогресивних, соціально й особистісно вагомих творчих результатів в одному або кількох видах діяльності.

Творчі здібності або креативність (від лат. creatio - творення) – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового [1].

Урок образотворчого мистецтва – це урок образного сприйняття і пізнання навколишнього світу, його процесів, яке виявляється у розвитку вміння учнями спостерігати, порівнювати, виділяти головне, аналізувати форму, об’єм, пропорції, колір, але водночас зберігати цілісне уявлення про предмети та явища. Під час практичної діяльності на уроці, діти відтворюють своє власне бачення і розуміння дійсності, передають різними засобами свій емоційний стан, залучаючи мисленнєві процеси, даючи простір своїй уяві та фантазії, розвивають зорову пам’ять, окомір, дрібну моторику рук. Засоби образотворчого мистецтва виховують у школярів вольові якості характеру (вміння зосереджуватись, наполегливість у досягненні мети, посидючість, охайність), самостійність, ініціативність, формують художній смак, естетичні почуття, навички етико-оцінних суджень, культуру бачення та спілкування, збагачують духовний світ дитини, організовують і спрямовують її поведінку, допомагають відчути впевненість у власних здібностях та силах. Окрім спрямованого навчання на уроках відбувається природний розвиток умінь та навичок образотворчої діяльності, творчих здібностей, змінюється уява, сприйняття світу, ставлення до власної творчості.

Виходячи із специфіки предмета, досягнути визначених цілей і потреб сьогодення лише завдяки традиційним методам навчання, формам роботи майже неможливо. Тому, працюючи над проблемою мною було розроблено схему роботи по розвитку творчих здібностей учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (див. додаток 1). Вчителю сучасного уроку образотворчого мистецтва необхідно так спланувати свою роботу, так продумати його складові та визначити форми, методи, прийоми роботи, щоб кожен учень був максимально задіяний у навчально-виховному, творчому процесі, мав усвідомлені знання, сформовані уміння та навички, був емоційно позитивно піднесеним, націленим на подальші досягнення, з готовністю та вмінням застосовувати здобутий досвід у різних сферах свого життя.

П. Пікассо говорив: «Кожна дитина – художник. Складність полягає в тому, щоб залишитися художником, вийшовши з дитячого віку» [3]. Тож, у середньому, як і в молодшому шкільному віці, розвиток творчих здібностей особистості залежить від цілого комплексу заходів.

Насамперед я визначила педагогічні умови розвитку творчих здібностей учнів:

• створення сприятливого мікроклімату на уроках та заняттях гуртка,
• посилення мотивації творчої діяльності,
• урахування психологічних особливостей кожного учня,
• уміла організація та керування діяльністю дітей,
• доцільне використання якісного наочного матеріалу,
• наявність кабінету мистецтва, виставкового залу тощо.

Відповідно до визначених умов я будую навчально-виховний процес, використовуючи форми та методи роботи, які найбільш ефективно сприяють розвитку творчих здібностей учнів, підбираю систему вправ, завдань, опорних карток, художніх технік, що розвивають спостережливість, уяву, фантазію, асоціативно-образне мислення.

Під час роботи з дітьми намагаюся створити оптимальні умови для творчого розвитку особистості:

• підтримую їх прагнення до творчості і виявляю співчуття у разі невдачі,
• уникаю несхвальних оцінок їх творчих ідей;
• знаходжу слова підтримки для нових творчих починань;
• привчаю поважати думки та ідеї інших;
• допомагаю інколи покладатися на ризик та інтуїцію – це може допомогти їм зробити справжнє відкриття.

Розвиток творчих здібностей школярів неможливий без розвитку творчих якостей особистості (уяви, фантазії, спостережливості тощо). Цьому сприяють:

• тематика завдань, що пропонуються для практичної роботи (наприклад, «Проектування предмета побуту на основі природної форми» - 7 кл., «Казковий звір» - 4 кл. та ін.). К. Ушинського зауважував, що дитина з більшим задоволенням малює десять разів годинник, аніж коло, малювати яке швидко набридає. Тому, для практичної діяльності варто пропонувати учням такі завдання, які б приваблювали їх новим, цікавим змістом, спрямовували б творчу думку дитини за межі запланованого матеріалу та стимулювали б прагнення до власної творчості;
• використання нетрадиційних технік та матеріалів зображення, які є дуже цікавим і доступним для дітей видом діяльності, дають їм можливості для експериментування, пошуку образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок, сприяють їхньому розумовому розвитку, формуванню уявлень про особливості й різноманітність технологічних прийомів роботи з матеріалами та інструментами. Таке малювання приваблює дітей більш легкими способами виконання, якісними результатами та швидкими темпами роботи (див. додаток 2).
• використання виражальних засобів різних видів образотворчого мистецтва, які урізноманітнюють прийоми роботи, стають цікавими у вирішенні навчальних завдань (виконання тонового рішення натюрморту за допомогою крапочок, контрастних або нюансних кольорів, неіснуючої тварини за допомогою графічного зображення різних фактур і т. ін.),
• розвиток вміння висловлювати власні думки, яке здійснюю шляхом організації роботи за картиною (див. додаток 3), використання інтерактивних методів (див. додаток 4) та проблемно-діалогічного спілкування.

У навчально-виховному процесі поруч з традиційними методами, прийомами та технологіями навчання варто застосовувати й нетрадиційні, які ідуть «в ногу» з часом та його потребами, ґрунтуються на сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях. Зокрема, використання таких нетрадиційних методів навчання як креативних та когнітивних спонукає учнів до активної творчої діяльності, сприяє їх самовираженню, розвитку вміння висловлювати власні думки, дає змогу підвищити ефективність уроку (див. додаток 5).

Залучення учнів до навчально-творчої діяльності багато в чому залежить від наочно-методичного забезпечення уроку. На мою думку, метод наочного навчання виступає основоположним у процесі управління художньо-пізнавальною діяльністю учнів. І важлива роль тут належить педагогічному малюнку. Використання його під час пояснення навчального матеріалу є основним засобом впливу і дає можливість методично та дидактично вирішувати задачі художнього навчання школярів, дозволяє за короткий проміжок часу найбільш повно розкрити закономірності основ образотворчої грамоти.

Оскільки провідною діяльністю у молодшому шкільному віці є гра, то цю природну потребу я використовую в роботі з учнями початкових класів для поступового залучення їх до більш складних, творчих форм діяльності. Серед ігрових технологій застосовую:

• створення ігрових ситуацій («Розбитий глечик», «В гості до братів-чаклунів» та ін.)
• використання символів-вводів («Плямочка», «художник Олівець», «Незнайко» та ін.)
• інсценізації («Гарбузові родичі», «Люблять добру казку діти»).

У середньому шкільному віці будь-яке завдання, подане в ігровій формі, дозволяє не лише швидко повторити, закріпити чи систематизувати знання, а й завжди викликає у дітей зацікавлення та спонукає до діяльності. У своїй роботі використовую складання та розв’язування ребусів, кросвордів, чайнвордів, криптограм, проведення ігор (див. додаток 6).

Загальновідомо, що найміцніше запам’ятовується інформація, сприйнята різними органами чуття людини. Тому на своїх уроках я використовую опорні таблиці, картки (див. додаток 7), мультимедійне обладнання, де задіяні зорові й слухові рецептори, що сприяє підвищенню емоційної насиченості та естетиці уроку. Використання літературних та музичних творів на уроках образотворчого мистецтва створює особливий світ почуттів, творчу атмосферу, сприяє інтеграції знань.

Активній творчій діяльності сприяє використання різноманітних форм організації роботи на уроках. В своїй педагогічній практиці застосовую зокрема індивідуальну, групову, парну та колективну.

Як відомо, вивчення курсу «Образотворче мистецтво» базується на опануванні матеріалу у п’яти основних напрямках: колір, композиція, об’єм, простір та форма. Концентричний і послідовний принцип побудови навчальних програм допускає повторне вивчення окремих тем і понять змістових ліній у кожному наступному році навчання з розширенням змісту й поглибленням рівня його викладу. Такий підхід дозволяє з кожним наступним кроком поступово уточнювати, розширювати, поглиблювати знання, уміння, навички дітей за вказаними змістовими лініями та дає можливість опанувати елементи образотворення, що стають міцним фундаментом для подальшого творчого розвитку особистості. Тому, ґрунтовно проаналізувавши навчальні програми у рамках однієї із змістових ліній – «Колір», у співавторстві з вчителем музичного мистецтва «ЗОШ І ст. «Мрія» Калашніковою О.В. було розроблено рекомендації щодо застосування системи розвиваючих вправ, завдань, ігор, художніх технік, візуальних, літературних та музичних творів, які сприятимуть підвищенню продуктивності та ефективності роботи на уроці образотворчого мистецтва, формуванню творчих якостей особистості, розвитку творчих здібностей підростаючого покоління (див. додаток 8).

Ілюстрування системи роботи над розвитком творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва пропоную і в ряді розробок конспектів для дітей початкової та середньої ланок (див. додаток 9).

З метою національно-патріотичного виховання, стимулювання інтересу до творчості та мистецтва в цілому, збагачення естетичного досвіду дітей доцільним вважаю участь у різноманітних конкурсах дитячої творчості (шкільних, міських, обласних, всеукраїнських), проведення виставок, виставок-розпродажів дитячих робіт з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва; проведення екскурсій у природу, організацію відвідування виставок місцевих художників, народних умільців, музеїв та здійснення віртуальних подорожей до музеїв світу.

Навчальний заклад, в якому я працюю, об’єднує загальноосвітню школу та ЦДЮТ, що дозволяє мені комплексно підійти до розв’язання поставлених завдань щодо реалізації роботи над методичною проблемою як на уроках так і на гурткових заняттях з образотворчого мистецтва, що є логічним продовженням одне одного. Це і зв’язки між темами, і залучення досвіду гуртківців на уроках образотворчого мистецтва.

Складена мною програма гуртка образотворчого мистецтва «Палітра творчості» (Наказ Управління освіти Кіровоградської міської ради від 01.09.2016 № 633/0) дозволяє враховувати інтереси учнів, що є однією із умов зацікавлення учнів мистецтвом та розвитку їх як творчих особистостей.

Окрему увагу приділяю індивідуальній роботі з обдарованими учнями. Цю роботу здійснюю за індивідуальним планом, спрямованим на поглиблення, розширення, вдосконалення знань, умінь та навичок дітей, з метою залучення їх до різноманітних шкільних, міських, обласних та всеукраїнських заходів, конкурсів, виставок.

Працюючи над методичною проблемою у співавторстві з творчою групою вчителів міста було підготовлено статті у різні всеукраїнські фахові видання, розроблено серію альбомів для творчості, прийнято участь у конкурсі рукописів підручників з образотворчого мистецтва для 1 та 5 класів, конкурсі на кращу методичну розробку з мистецьких дисциплін від «Шкільного світу» (див. додаток 10).

Найкращим показником результативності успішної роботи над методичною проблемою вважаю участь у міжнародному фестивалі «Витоки культур», відзначення робіт гуртківців школи дипломами різного ступеня у всеукраїнському конкурсі «Знай і люби свій рідний край», щорічно зайняті призові місця у міському фестивалі «Степові джерела», конкурсах дитячої творчості «Дитяча творчість тобі – рідне місто», «Моє рідне місто», «Національний банк майбутнього», «Я хочу жити в якісному світі» тощо.

Проблема розвитку творчих здібностей учнів в освітньому процесі є однією з найбільш актуальних, оскільки тісно пов’язана із загальним розвитком особистості, її креативності та формуванням загальнокультурних, спеціальних, предметних, міжпредметних, комунікативних та соціально-практичних компетентностей, що визначені як одні з пріоритетних завдань сучасної освіти. Образотворче мистецтво є одним з тих курсів у школі, який має найбільший арсенал засобів та прийомів для створення оптимальних умов такого розвитку дитини. Тож, використовуючи різноманітні види, засоби виразності образотворчого мистецтва, зображувальні техніки, традиційні та нетрадиційні методи навчання, розвиваючі вправи, ігри, завдання, наочні матеріали, сучасне мультимедійне обладнання, інтегруючи теми з музичним мистецтвом, літературою, природознавством, вчитель підвищує пізнавальний інтерес учнів, цікавість до навчання, підсилює сприймання навчального матеріалу, забезпечує активізацію творчого потенціалу, тренування та розвиток творчих якостей особистості, творчого мислення, формування відповідних практичних умінь та навичок з основ образотворчого мистецтва, розвиває почуття краси, гармонізує емоційний стан дітей. А учень знаходить той напрямок, в якому найкраще реалізуються його творчі здібності, сформується потреба у естетичному самовираженні і творчі роботи сподобаються як навколишнім, так і задовольнять вимоги самого автора. І головне, дитина повірить у те, що вона є маленьким митцем, творчою особистістю, людиною, причетною до мистецтва.

Використовуючи матеріали додатків даної розробки вчителі початкової школи, образотворчого мистецтва, керівники гуртків художнього напрямку можуть поповнити свою «скарбничку» педагогічних знахідок, урізноманітнити, збагатити роботу на уроці, занятті гуртка та змоделювати свої неповторні уроки спрямовані на творчий розвиток дитини.